Не почув

Мама сказала, до неї не йди
У тій хаті темно, пусто, без води. Її слова, то вітер, то дим, та сердце моє все тягнеться за ним.
Я сам собі стій, та не тримаюсь, іди. І знов, і знов повертаюсь туди.
Знов и знов повертаюсь туди.
До ней, до ней, в очах ей грим.
До ней, до ней, в безоднюю мову дим.
Мама сказала, та я не почув.
Мама сказала, та я все забуду.
До ней, до ней, в очах ей грим.